LEMBERGist бойкотує! Як це жити без російського?

Мабуть, усі в Україні, та навіть за її межами неодноразово чули про Бойкот Партії регіонів, який зараз переріс у більш масштабний, - Бойкот російський товарів.


І ми не можемо залишатися осторонь цього явища. Звісно, з самого початку бойкотування спочатку ми запам'ятовували марки і продукти, які належать регіоналам, а зараз вже уважно дивимось на штрих-коди та вивчаємо країну-виробника всього, що купуємо.
Пригадую, якийсь чоловік у Фейсбуці дякував бойкоту, завдяки якому тепер перевіряє і дату виробництва разом зі штрих-кодом.
Хочу трохи поділитися своїми враженнями. Як це жити без російських товарів.

Як би дивно це не звучало, у моєму житті майже нічого не змінилося. Ну окрім того, що я більше часу витрачаю при покупці. Можливо, в мене інтуїція чи що, але я майже не купляла нічого російського, навіть до бойкоту. Якось мені завжди вдавалося обирати або українські, або іноземні аналоги.
Що я помітила в себе вдома російського, то це була зубна паста. Я користувалася популярними пастами Colgate і Blendamet. В більшості у нас вони російського чи білоруського виробництва. Aquafresh, Oral-B, Lacalut - це аналоги іноземні, які можна використовувати на противагу російським.

Хочу сказати ще песимістам, які вважають, що російські товари заполонили український ринок і аналогів їм не існує для нас. Існує. І ми при цьому виграємо в якості. Бо вибачте не викликає в мене російський ринок аж надто великої довіри.
Єдине, що аналог жувальним гумкам в нас я ще не знайшла. Бо всі, що є у наших супермаркетах, російського походження. Це, звичайно, погано, але для мене не зовсім смертельно. Але, якщо хтось таки знайшов аналог, напишіть в коментарях, буду вдячна:)
Дуже мені шкода, що всі оці батончики типу Снікерс, Баунті та інші, теж виробництво мають в Росії. Хоча це не зовсім російські товари. Я б навіть сказала, зовсім не російські. Але Росія має частку прибутку від них. Аналогом є український батончик Суматра. Навіть дуже смачний і нічим не відрізняється від Снікерса наприклад.

Продовжуючи тему солодощів, хочу порадити Світоч, Рошен, Мілку. Для мене це три фаворити і я завжди їх любила і купувала.



До речі, зовсім недавно бачила хорошу новину від мережі магазинів Watsons, у якій йдеться про те, що російський товарів у них і без того мало, але якщо попиту на них не буде і далі, то вони їх будуть скорочувати. Це, між іншим, перевірено. Я сама неодноразово буваю у цих магазинах і справді там важко знайти щось із Росії.


Справді, наш ринок повен речей, продуктів від нашого східного сусіда. Але, насправді, і вибір, і альтернатива у нас є. Зрештою, мені особисто набагато приємніше купувати товари з Польщі, Європи, Америки, аніж з Росії. Хтось мене буде засуджувати, хтось підтримає. Але я справді дивуюся, чому ми маємо бути толерантні у відношенні до країни-окупанта? Тому цей бойкот - чудовий прояв нашого протесту і нашої позиції!

                   
                                                        Бойкотувала, завжди Ваша Соня Сабала :)

LEMBERGist: Книги на вихідні

Усім доброго дня! Закінчився черговий тиждень і ми підбиваємо підсумки та готуємось до чудових вихідних. І незалежно від погоди, у ці дні треба максимально відпочити і набратися сил. Тому представляємо твоїй увазі наступну підбірку кращих книг на вихідні і не тільки. Якщо цікаво - продовжуй читати! :)

Почати хотілося б з ще одного роману польської письменниці Катажини Грохолі "Серце на перев’язі". Минулого разу я розповідала про інший роман цієї авторки. Важко сказати точно, що це за жанр. Це щось таке жіноче і водночас суспільне і психологічне. Є можливість зазирнути у глибокий світ жіночої душі. З елементами аналізу, навіть чоловік зможе зрозуміти що і до чого. Не можна сказати, що це типовий "жіночий" роман, який не вартий паперу, на якому він надрукований. Трошки роздумів, трохи легкого сарказму і сміху над собою та іншими. Без занудства: просто і з любов'ю. Таке воно серце на перев’язі.


Наступним буде один із моїх улюблених письменників - Ден Браун. Кожен його роман наповнений якимось таким змістом і логікою, що йому хочеться вірити. Зараз я хочу розповісти про твір "Код да Вінчі". Насправді містичний роман, який не дає відірватися від читання ні на мить. Головний герой - Роберт Ленгдон - професор симвології. На нього впала велика відповідальність: розкрити вбивство і велику таємницю багатолітнього братства. А чи вдасться це йому - побачите на сторінках роману.


Хочеться згадати також книгу Надійки Гербіш "Теплі історії до кави". Я зовсім випадково натрапила на неї у книгарні, декілька разів поверталася і останнього разу таки купила. Для когось вони занадто банальні, легкі, прості - не варті. Хочу сказати, що у нашому житті так багато поганого. А ця книга - ніби маленький острівець добра і ніжності. Прочитавши її важко бути злим. Дуже класно взяти цю книгу, сісти десь в затишній кав'ярні і з чашечкою запашної кави прочитати декілька історій. Я не думаю, що хтось про це пошкодує.



Від релаксу до користі. Наступна книга не така легка і "солодка" як попередня, але цікава і потрібна. Презентували її в далекому 1937 році. Але я з превеликим задоволенням прочитала її зараз. Дейл Карнегі  “Як завойовувати друзів та впливати на людей”. Сама назва змушує хоча б поглянути, а що це. Насправді, особливої потреби у детальній розповіді про цю книгу нема. Назва тут промовиста. Що ще додати? Прочитай!



Завершити хочу книгою сучасної української літератури. Люко Дашвар "Мати все". Такий собі український варіант "Багаті також плачуть". Мати все - не означає бути щасливим. Головна героїня розуміє це як ніхто інший. Роман читається легко і на одному диханні.




Ну на цьому на сьогодні я завершу. Сподіваюся, що ці книги стануть твоїми друзями, а ця інформація стане тобі у пригоді. До наступної зустрічі :)
Дякую, що читаєш :)

Читала між рядками, завжди Ваша Соня :)

Весняна нотатка: чекати чи робити?

Сьогодні ось уже кінець березня. Перший місяць весни ми пережили. Весняна погода радувала нас лише один тиждень. Звичайно, це лише березень, а якщо згадати минулий рік, то цього разу погода просто надзвичайна. 

Але зараз навіть не про це. Природа відроджується, дерева зеленіють. Все ніби стає на свої місця. Єдине от що не завжди міняється, то це ми. Щодня у нас безліч справ, які ніяк не можуть зачекати. Щодня ми кудись поспішаємо. Стрімголов біжимо кудись. Зі зміною погоди у нас міняється хіба що гардероб. В будь-якій примсі природи ми обов'язково знайдемо щось погане на що б пожалітися. То занадто холодно, то занадто спекотно. Вітряно чи сонячно - нам не вгодиш. 

Але от зараз надворі хмарно, трохи вітряно і не зовсім тепло. Оцей перехідний період між зимою і весною. Незрозумілість. Вже давно не холодно, але ще зовсім не тепло. Всі навколо ходять такі сумні і невеселі. А чому? Скоро ж весна. Буде зовсім тепло і приємно. Хотілося б читачам нашого блогу дати декілька порад щодо того, що ж робити з таким примхливим весняним настроєм. 

1. Все починається з ранку. Ми прокидаємось і наш день залежить від нас. Як ми прокинемось. З яким настроєм підемо працювати. Тому ось мій маленький рецептик щасливого ранку. Якщо тобі треба встати о 7, встань! Тебе не врятує ні 5, ні 10 хвилин додаткового дрімання. Не зривайся з ліжка, з поспіхом розплюючи очі. Спокійно прокиньсь, випий склянку води без газу і тоді можна вставати. Не забувай про сніданок. Це хороший початок дня і можна бути впевненим у тому, що впродовж наступних кількох годин ти не будеш думати лише про їжу. 

Ранок - це найкращий час для планування дня. Можна спокійно продумати все, що б хотілося зробити сьогодні. Таке справді класне відчуття, коли можна вранці не бігати стрімголов по дому, бо нічого не встигаєш. До речі, не тільки журналістам корисно починати свій день з новин. А якщо вони хороші, то це взагалі бездоганно. 

Звичайно, щодня ми не зможемо дозволити собі таку розкіш, але це найкращий початок дня. От лише уявіть: ранок, напівпорожня кав'ярня, смачна і дуже ароматна кава і тільки твій час. Ну зрідка можна собі дозволити таке щастя. 

2. Впродовж дня обов'язково знайди час тільки для себе. Прочитай хорошу книгу, подивися вартісний фільм, влаштуй собі ароматичний вечір у ванній зі свічками зрештою. Та тільки не затягуй з цією свободою, весна надворі. 

3. Прогулянки на свіжому повітрі - тепер це набагато приємніше і легше. З потеплінням варто залишати свої домівки і відчувати весну на собі. 

4. Змінюйся! З понеділка ти хотів зайнятись спортом, зробити генеральне прибирання дому чи змінити зачіску? То вважай, що понеділок настав! Просто зроби це. Не зовсім важливо, що саме ти зміниш. Прибери у кімнаті, перестав речі по-іншому чи купи  квітку на підвіконник. Це не займає багато часу і майже не потребує коштів, але радість і відчуття чогось нового переповнить тебе. 

5. Та головне імпровізуй, живи креативно та дозволяй собі те, що справді тобі потрібне. Не шукай якийсь єдиний рецепт щастя - його нема. Слухай поради і роби як серце бажає і розум підказує ;) 

Ось такою в мене вийшла невелика весняна нотатка. Нічого нового я не сказала, але можливо, тобі це допоможе :) 

Ідеї нотувала Соня Сабала :) 

«Четверта влада»: влада, що працює

Німецький трилер режисера Ганзеля Денніса «Четверта влада» на диво тонко і точно описує російську журналістику та всі особливості російського життя. Фільм був знятий ось уже 3 роки тому, але актуальний буде завжди: тоді, зараз і допоки не зміниться система.

В умовах сучасності цей фільм зачіпає найбільш болючий аспект. Те, про що всі мовчать, і те, що кожен в душі ненавидить, але боїться протистояти.

Напружений трилер, непересічні актори, блискучий сюжет. Якщо Вам до вподоби фільми, де можна розслабитися і не варто думати, то «Четверта влада» не для Вас.

 

Особиста травма у житті головного героя, а згодом зміна робочого місця і переїзд в чужу країну. Країну, в якій колись працював його батько.

Місце, в якому розгортаються всі події – Москва, столиця Російської Федерації.

Молодий спеціаліст, журналіст, зрештою, європеєць, який звик чинити так, як йому дозволяє совість. Бо хто ж такі журналісти? Це ті люди, які повинні прагнути правди і завжди її висвітлювати. Вони мусять допомагати пересічним людям знати все, що від них хотіли б приховати.

 

Росія ніколи не була країною, де працюють закони чи мораль. Тут виживає той, хто сильніший, в кого більше зв’язків чи грошей. Це єдиний закон, який діє.

На початку фільму такий щасливий і завжди усміхнений, як і всі іноземці, Пауль Йенсен вперше у своєму житті прилітає в Росію.

Тут його зустрічають дуже привітно. Його чекає робота у хорошому журналі, нові знайомства і добрі друзі його батька.

 

Усе могло бути добре: робота, друзі, вечірки, нові знайомства. Та зовсім неочікувано він стає свідком нечуваного свавілля. Вдень, посеред вулиці незнайомець впритул розстріляв людину. А після цього просто спокійно пішов далі.

Найбільше вражає в цій ситуації, що жодна людина, яка була поруч навіть не звернула увагу. Ніби так і має бути. Ніби не сталося нічого, що могло б привернути бодай найменшу увагу.

У Пауля шок. Людина, яка дві хвилини тому усміхалася йому, мертва. Просто так. Ошелешений через деякий час він повертається у редакцію. Як виявилося, покійний був впливовий і відомий журналіст. Пауль ще не розуміє, що писати про це ніхто не буде, бо це не вигідно владі.

 

Усім нам багато разів доводиться робити вибір. Дуже часто він буває надто складним. Інколи від нас нічого не залежить і ми стаємо заручниками чогось.

Журналістика ставить тебе щодня перед вибором: написати правду чи зробити так як буде вигідно. У кожного свій вибір, своя ситуація, своє життя.

Російські спецслужби дуже жорстокі і не дозволяють думати якось по-іншому. Навіть, якщо ти громадянин іншої держави, тебе не завжди помилують. Журналістика в цій країні вмирає. На її місце прийшла ідеологія і пропаганда. І не важливо, яке зараз століття за вікном.

Фільм змушує думати. Пересічного глядача про те, що відбувається, відкриває очі на те, що ми терпимо і до чого причетні. Журналіста змушує задуматись над своєю роботою. Що ти робиш, як ти це робиш і зрештою чи робиш ти все це правильно.

Окремо хочу зазначити роботу акторів. Кожен виконував свою роль бездоганно. Емоції, рухи, жести, міміка – все на вищому рівні і заслуговує похвали. Сюжет заплутаний. Сказати на початку, що можна здогадатися про кінець чи хоча б середину, важко. Кадри, пережиті разом з героями, сцени змушують переосмислити важливі речі.

Все продумано до деталей: кожен крок, кожен рух. Кожна наступна сцена дивує більше, ніж попередня.

Дивно, як німецький режисер з такою точністю міг передати всі вади і проблеми чужої країни.

Головна проблема героя – проблема вибору. Що зробити, куди піти, як вчинити?

Обрати правду і журналістський обов’язок чи власну безпеку, а то й власне життя? У цьому небезпека професії, у цьому її складність і напруженість. Як і цей фільм. Фільм, який мали б подивитися всі журналісти, на мою думку.

Насправді, довго можна писати, але краще один раз побачити, аніж сто раз почути. Тому просто подивіться цей фільм. Він вартий вашої уваги.

Четверта влада – та влада, яка працює.

Рецензію підготувала Соня Сабала :)

Баскетбольний турнір пам’яті Небесної сотні

 Цієї неділі відбувся черговий відкритий зимовий баскетбольний турнір. Зважаючи на останні події в Україні, організаторам не вдалося провести його звично, у лютому, тому турнір двічі переносили. І тільки у кінці березня ситуація в країні дозволила провести цей захід.

Турнір вже піднявся на щабель вище, в порівнянні з попередніми. Це чи не перший такий захід, присвячений пам’яті Небесної сотні.

Почався турнір звично, о 10 ранку, церемонією відкриття. Прозвучало декілька настанов, звернень до команд та гостів. На завершення пролунав гімн України.  Дійство відбувалося у  спортзалі НВК „ Середньої загальноосвітньої школи-гімназії” міста Перемишлян.

Зібралося цього разу 12 команд: БК "Євшан" Львів, БК "Drink team" Львів, БК "High skills" Львів, БК "Воля" Перемишляни, БК "Золочів" Золочів, "Шпильки" Львів, БК "ПИВОМАНИ 48" Львів, БК "Вовки" Бібрка, БК "Провокатори" Перемишляни, БК "Last chance" Львів, БК "Now or never" Львів, БК "Медін" Львів. Хоча це був відкритий баскетбольний турнір, але всі охочі команди взяти участь не змогли, через банальний брак часу. Турнір відбувався один день.

Призові місця зайняли такі команди:

1 місце БК "ПИВОМАНИ 48" Львів

2 місце БК "Медін" Львів і 3 місце БК "Last chance" Львів.

На подію відгукнулася і преса. Газети «Нова доба» і «Перемишлянський край». Також було телебачення. Зокрема, був «24 канал» та ТРК «Львів».

Команди були дуже різні. Різного віку, з різними навичками гри у баскетбол, різної статі, та всіх їх об’єднувала любов до спорту. Виступали команди з міста Бібрки, Перемишлян, Золочева та Львова. Серед гравців були і любителі, і ті, хто займається більш професійно.

Атмосфера в залі була дуже хорошою і дружньою. Всі мали змогу позмагатися в улюбленій справі та оцінити власні сили. Відчувалася підтримка і доброзичливість.

Турнір щоразу набуває все більшого розголосу і долучаються все більше людей. Гравці вже в очікуванні літнього турніру, щоб знову мати змогу насолодитися цим дійством.

Організатори події залишилися незмінними – Володимир Ботош та ГО «Молодь за зміни».

На події побувала Соня Сабала :)

Весна у місті Лева: куди піти і що робити

Усім доброго дня! Знаєте, сьогодні встала на диво вранці, як для вихідного дня ;) А прокинулася, тому що якийсь промінчик сонця посвітив мені в обличчя. Нарешті дочекалися, що надворі тепло і сонячно. І, якщо вірити прогнозу погоди, то вже з понеділка знову має бути дощ. Тому, хоча ще вчора ми писали про книги, які можна прочитати на вихідних, не варто! Таку весняну погоду не можна просто так прогавити.
Якщо Ви давно чекали тепла, щоб вибратись кудись чи просто порадіти сонечку, то це справді Ваш шанс. Якщо ж сонечко діє на Ваш занадто заспокійливо, то я спробую дати декілька порад, що можна робити зараз у Львові.

Можливо, прозвучить трохи банально, але весна - чудовий час для побачень, зустрічей та почуттів. Природа відновлюється, надворі все пахне теплом і щастям. Можна нарешті скинути з себе більшість важких курток, які дуже заважали взимку.
А де у Львові можна найкраще відчути той весняний дух? Як на мене, таким місцем є Високий замок. Місто саме по собі оповите таємницями і легендами, а на Високому замку відчуваєш себе зовсім по-іншому. Гуляючи цими стежками, вдихаючи це повітря,здається, ніби ти не у ХХІ столітті. Здається, що ось зараз спустишся на площу Ринок, а там купці миють свої продукти у фонтані, а десь Данило роздумує на долею міста. Там забуваєш про метушню, там дуже спокійно. Це просто потрібно побачити на власні очі.





Далі можна спуститися на площу Ринок. І хоча Ви вже там не побачите середньовічних купців, але враження все одно будуть надзвичайні. Я сама постійно живу у Львові ось вже 2 роки. І я не стомлююся насолоджуватися площею Ринок. І до того я там бувало доволі  часто. Це колиска Львова, його серце і душа. Маленькі вулички, метушливі люди. Я ось обожнюю сісти в якесь кафе і з вікна дивитися на вулицю, на людей.




Оскільки ходимо ми вже довгенько, то наступним пунктом може стати одна з львівських кав'ярень. Кожна має свою неповторну історію, спосіб приготування, який тримається в секреті, і чудових людей, які там працюють. Якщо Ви не були у львівських кав'ярнях, або не пробували львівської кави, то Ви ще не жили :) До речі, в наступних публікаціях буде розповідь про одну із них. Маєте якісь вподобання - пишіть :)



Це все, звичайно, дуже особисте і суб'єктивне. Для когось такий сценарій перетвориться у найкращий день, а комусь зовсім не припаде до душі. Але я спробувала намалювати як можна непогано погуляти у місті. А ще хочу додати, що інколи просто обожнюю прогулюватися маленькими, тихими і часто малолюдними, вуличками Старого Львова.
Я закохана у Львів! Вибачте, якщо Вам це дивно, і дякую, якщо поділяєте! :)

   Згадувала найкращі дні у Львові, завжди Ваша Соня :)

Ліки від нудьги

Березень. Ріднй Лемберг і похмура погода за вікном .

Гуляти парком чи розглядати численні пам'ятки архітектури Львова не дуже хочеться,  бо швидше за все вас просто  здує вітром. Що робити в цей час?
Ось рецепт від нудьги:

• готуємо улюблений чай, чи гарячий шоколад;
• вміщаємося зручно на крісло чи диван;
• беремо хорошу книгу( неважливо яку :  звичайну чи електронну )  і починаємо подорож у дивовижний світ .  

Якщо не знаєте яку книгу вибрати ,то наш список вам допоможе :

1 . "Старий і море" , Ернест Хемінгуей

Філософська притча
Ця книга подарувала Хемінгуею Пулітцерівську і Нобелівську премію. Непогано як для книги на 110  сторінок.
Сюжет досить незвичний:  старий рибалка впіймав величезну рибу, яку не міг помістити на своєму маленькому човнику, і тягнувши її по воді потрапив в компанію акул... Твір заснований на реальних подіях.

 2.    "Записки українського самашедшого", Ліна Костенко

Роман
Ліричний герой записує свої думки у щоденнику , згадуючи про все: і про політичні події  в Україні ,і про сімейні та особисті проблеми, про глобальні проблеми . Автор майстерно зобразила  особисті стосунки головного безіменного героя і його дружини, на фоні глибокоївсесвітньої духовної кризи  , показуючи, що любов допоможе пережити будь-які проблеми.  Читати всім!

3. "Портрет Доріана Грея " , Оскар Уайльд

Єдиний роман цього письменника
Ця книга розповідає історію Доріана Грея , юнака, яки проміняв душу на вічну молодість , прикувавши першу до картини. Чим аморальніше поводив себе Доріан, тим страшнішим ставав його портрет . Як все закінчилось? Це вже дізнаєтесь з книги.

4 ."Маленький принц " , Антуан де Сент -Екзюпері

Казка
Одна з тих книг , що не розрахованана якусь конкретну аудиторію, вона підійде всім і кожному. Напевно, так як повітря підходить всім для дихання , так і вона для читання. Філософська казка, яка простими словами розповідає про загальнолюдські цінності та почуття. Це книга для всіх народів і поколінь .

5 . "H2O" ,  Руслан Гуменюк
Роман
Книга молодого письменника-початківця, яка блискавично розлітається з прилавків книжкових магазинів. Книга переносить  нас  у студентське життя,де описується незвичайні студетські будні, інтимні почуття . Разом з тим хаотичний потік свідомості , що вдало описаний діалектизмами, модерною лексикою. Особливо книга сподобається юним читачам.

Якою б не була погода  за вашим вікном, але з цими книгами сумно вам точно не буде.
Тому  не сумуйте за сонцем, а насолоджуйтесь дощем та вітром разом із цими шедеврами!
 Легкого читання!



                                                                                                                  Лисенко Любов

Боги з Олімпу, або про наболіле

Тяжчий зараз час для нас. Постреволюційний. Знаєте, прочитала чудову думку про нас, українців. Ми прекрасні воїни, партизани, дисиденти та інші повстанці. Ми класно повалюємо погану владу. А що далі? Ми споконвіків не мали своєї держави, своєї влади. У нас була країна, мова, традиції, культура. І ці речі в нас чудово розвинені. А держави не було. І зараз це дуже добре помітно.

Ми не вміємо працювати з владою. Ми вміємо тільки її валити. За перші, навіть найнезначніші промахи, ми готові знову брати вила в руки і йти викидати всіх з їхніх владних крісел. А далі?

Вже не раз чула заклики, мовляв, ось наша влада нічого не робить, треба робити революцію. Ну припустимо ми навіть знову повалимо цю владу. А от що робити далі? Кого ставити натомість? Хтось про це взагалі думає?

У владу пішли не ті люди. А вибачте, а де ж ті люди? Чому вони не набралися сміливості і не взяли на себе всю відповідальність за країну в такий тяжкий момент і не зробили все правильно? Ну справді, де вони всі?

Знайшли відмазку, що вони не підуть в той уряд, бо там не ті люди. Це так легко і примітивно. Просто відмазатися. Сказати, що там не так і я туди не піду. А ти піди. Піди і зроби, щоб було так! Втекти ж легше набагато.

Країна розвалена і розкрадена. Ось з цього треба починати. Я нікого не захищаю, але варто хоча б подякувати тим, хто взявся за нас і нашу державу.

Критикуймо теперішню владу, не даваймо їй розслабитися і перетворитися на януковичів – це так. Але ж просто кричати гасла і кликати людей на революцію, це просто безвідповідально і нерозумно. Ну або такі речі говорять підставні чи заслані особи. Тому попрошу всіх: добре думайте що, де і навіщо Ви говорите. Слово – це страшна сила. Не можна цього забувати.

Тільки конструктивна критика. Щось не подобається – кажи. Але зразу ж кажи альтернативу. Що зробити, аби не було так як є. Чим зарадити. Інколи прості люди можуть сказати дуже розумні речі.

Перестаньмо нарешті боятися всього і всіх. Ми маємо право говорити. Говорити мудро і по суті. Треба перестати вірити у якусь святу владу. Та зрозумійте нарешті будь-яка влада – це ті самі люди, що й ми з вами. Ніхто не є святим. Кожен потребує підтримки, критики, розумних, мудрих рішень. Зрештою, простої людської допомоги. А то ми звикли чекати від влади якоїсь манни небесної і сваримося з ними через те, що вони нам її не дають. А ми в той час сидимо собі десь кожен сам по собі. Зайнятий своїми власними справами.

Почнімо допомагати одне одному і своїй державі самі. Зрештою, контролюймо нашу владу. І тоді будь-яка влада буде нормальна! Бо саме ми її розбещуємо. Даємо необмежену владу над нами. Це не боги з Олімпу, це такі ж люди як і всі.

 Роздумувала над подіями Соня Сабала :)

Хто ти, Маршале?

Щойно повернулася додому після перегляду фільму "Повітряний маршал". Напівпорожній зал, вечір та майже повна тиша - чудова атмосфера для перегляду цього фільму. 

Сказати, що мене переповнюють емоції, - це не сказати нічого. Насправді, коли я йшла на цей фільм, я не очікувала нічого аж надто цікавого. Скажу чому. Тому що я переглянула перед тим трейлер. Чомусь він не те, що не зацікавив, а швидше відлякував. Здавалося, що це буде марно витрачений час. Але виявилося зовсім по-іншому. 

Загадковий початок. Актор, що виконував роль головного героя, зіграв надзвичайно. Перші сцени майже без слів. Погляди. Персонажі. Деталі. А ще величезний сум і тривога. Перше, що відчуває глядач. Не зразу зрозуміло, що відбувається, і про що взагалі йтиме мова у фільмі. 

Звичайний літак, міжнародний рейс до Лондона. Нічого особливого не відбувалося. До того часу, поки літак не набрав висоту і пролетів приблизно 2 години. Літак - над Атлантикою. Маршал отримує смс-повідомлення з погрозою вбивати що 20 хвилин одного пасажира, якщо на певний рахунок не будуть переведені 150 млн долларів. На борту 150 людей. 

Хтось із них - терорист. Все продумано до дрібниць. Всі стрілки та докази вказують на самого маршала. Рахунок відкритий на його ім'я. Вбитий горем, алкоголік та психічно не здоровий - прекрасний опис для терориста. 

Та поки на землі думають, що робити, в повітрі гинуть люди. Кожні 20 хвилин. 

Що робити маршалу Білу, якщо у нього лише 20 хвилин, і повітряний простір над Атлантикою? 150 людей - усі "чисті", окрім нього. Що чекає на пасажирів? Чи є у них шанс вижити? Зрештою, хто терорист? 

Це треба побачити. Майже дві години я провела не дарма. Цей фільм змушує думати, аналізувати і не дає розслабитися. Гарний сюжет, чудова гра акторів і до деталей продуманий кожен момент. Як на мене, такі характеристики варті цього фільму. Більше говорити нічого не буду. Просто подивіться. 

            Насолоджувалася кіно Соня Сабала :)

Дощові вихідні, або чим краще зайнятися вдома

Доброго дня! Нарешті після важкого робочого тижня наступили довгоочікувані вихідні. У Львові природа нас дивує і не зовсім добре. У нас падає дощ, віє сильний вітер і доволі неприємно надворі. Ось тому я вирішила, що саме час написати публікацію про те, що ж можна робити у вихідний день, якщо погода не сприяє перебуванню надворі. 

От що Ви собі уявляєте, коли надворі дощ, нікуди йти не потрібно і можна залишитися вдома? Перше, що приходить більшості на думку, - це Інтернет, телебачення і ліжко. Правда ж? 

А я хотіла б запропонувати хоч якусь альтернативу. Наприклад такий час можна використати для читання якоїсь чудової книжки, на яку не вистачає часу у будні дні. Запитаєте, яку книжку можна прочитати? Я спробувала сформувати невеликий список тих, які на мою думку, варто прочитати. 

1. "451 градус за Фаренгейтом" Рея Бредбері. Це роман-антиутопія, який був написаний ще минулого століття. Така собі спроба автора спрогнозувати, що буде в США, якщо раптом люди перестануть читати. Страшно. Ловлю себе на думці, що я так жити не хочу. А от чи хочете так жити Ви? Задумайтесь, коли читатимете цей роман. 

2. "Ефект Facebook" Дейвід Кіркпатрік. Знаєте, ніколи б не подумала, що справді зацікавлюся такою собі бізнес-книгою. Напевне, багато людей навіть в Україні використовують Фейсбук. А як його створили? Звідки прийшла така ідея? А найголовніше, як її втілити в життя? Цікаво? Це справді дуже цікава книга! Сподіваюся, Вам сподобається! 

3. Дж. Толкіен "Хоббіт". Я думаю, всі дивилися фільм "Володар перснів", а багато навіть читали цю трилогію. "Хоббіт" ж це передісторія до великої трилогії. Подорож маленького хоббіта Більбо, яка змінила його життя. Куди він прямував? Яку маленьку таємницю мав Більбо і до чого все це призвело? Читайте! 

4. Джоан Роулінг "Несподівана вакансія". Всі добре знають гарну історію про Гаррі Поттера. А про те, що письменниця ще щось писала, то ніхто не здогадується ;) Це великий, амбіційний, блискучий, світський, кумедний, глибоко хвилюючий і надзвичайно промовистий роман про сучасну Англію, багатий на літературний дотеп й цілком позбавлений будь-яких недоречностей. Просто прочитайте. Він того вартий. 

5. Катажиня Ґрохоля "Ніколи в житті". Твір польської письменниці. На перший погляд може здатися суто жіночим романом. Але, як на мене, то його потрібно прочитати не лише жінкам. Чоловіки, які ніяк не можуть зрозуміти жінок, мають можливість зрозуміти всю жіночу душу. 

Такий ось вийшов Топ-5 улюблених книг. Завжди буду рада почути Ваші вподобання у коментарях! Гарних всім вихідних! Нехай жоден дощ не псує Вам настрою! :)

                 Вікендом насолоджувалась Соня Сабала :)