Почати хотілося б з ще одного роману польської письменниці Катажини Грохолі "Серце на перев’язі". Минулого разу я розповідала про інший роман цієї авторки. Важко сказати точно, що це за жанр. Це щось таке жіноче і водночас суспільне і психологічне. Є можливість зазирнути у глибокий світ жіночої душі. З елементами аналізу, навіть чоловік зможе зрозуміти що і до чого. Не можна сказати, що це типовий "жіночий" роман, який не вартий паперу, на якому він надрукований. Трошки роздумів, трохи легкого сарказму і сміху над собою та іншими. Без занудства: просто і з любов'ю. Таке воно серце на перев’язі.
Наступним буде один із моїх улюблених письменників - Ден Браун. Кожен його роман наповнений якимось таким змістом і логікою, що йому хочеться вірити. Зараз я хочу розповісти про твір "Код да Вінчі". Насправді містичний роман, який не дає відірватися від читання ні на мить. Головний герой - Роберт Ленгдон - професор симвології. На нього впала велика відповідальність: розкрити вбивство і велику таємницю багатолітнього братства. А чи вдасться це йому - побачите на сторінках роману.
Хочеться згадати також книгу Надійки Гербіш "Теплі історії до кави". Я зовсім випадково натрапила на неї у книгарні, декілька разів поверталася і останнього разу таки купила. Для когось вони занадто банальні, легкі, прості - не варті. Хочу сказати, що у нашому житті так багато поганого. А ця книга - ніби маленький острівець добра і ніжності. Прочитавши її важко бути злим. Дуже класно взяти цю книгу, сісти десь в затишній кав'ярні і з чашечкою запашної кави прочитати декілька історій. Я не думаю, що хтось про це пошкодує.
Від релаксу до користі. Наступна книга не така легка і "солодка" як попередня, але цікава і потрібна. Презентували її в далекому 1937 році. Але я з превеликим задоволенням прочитала її зараз. Дейл Карнегі “Як завойовувати друзів та впливати на людей”. Сама назва змушує хоча б поглянути, а що це. Насправді, особливої потреби у детальній розповіді про цю книгу нема. Назва тут промовиста. Що ще додати? Прочитай!
Завершити хочу книгою сучасної української літератури. Люко Дашвар "Мати все". Такий собі український варіант "Багаті також плачуть". Мати все - не означає бути щасливим. Головна героїня розуміє це як ніхто інший. Роман читається легко і на одному диханні.
Ну на цьому на сьогодні я завершу. Сподіваюся, що ці книги стануть твоїми друзями, а ця інформація стане тобі у пригоді. До наступної зустрічі :)
Дякую, що читаєш :)
Читала між рядками, завжди Ваша Соня :)
Немає коментарів:
Дописати коментар