четвер, 20 березня 2014 р.

Боги з Олімпу, або про наболіле

Тяжчий зараз час для нас. Постреволюційний. Знаєте, прочитала чудову думку про нас, українців. Ми прекрасні воїни, партизани, дисиденти та інші повстанці. Ми класно повалюємо погану владу. А що далі? Ми споконвіків не мали своєї держави, своєї влади. У нас була країна, мова, традиції, культура. І ці речі в нас чудово розвинені. А держави не було. І зараз це дуже добре помітно.
Ми не вміємо працювати з владою. Ми вміємо тільки її валити. За перші, навіть найнезначніші промахи, ми готові знову брати вила в руки і йти викидати всіх з їхніх владних крісел. А далі?
Вже не раз чула заклики, мовляв, ось наша влада нічого не робить, треба робити революцію. Ну припустимо ми навіть знову повалимо цю владу. А от що робити далі? Кого ставити натомість? Хтось про це взагалі думає?
У владу пішли не ті люди. А вибачте, а де ж ті люди? Чому вони не набралися сміливості і не взяли на себе всю відповідальність за країну в такий тяжкий момент і не зробили все правильно? Ну справді, де вони всі?
Знайшли відмазку, що вони не підуть в той уряд, бо там не ті люди. Це так легко і примітивно. Просто відмазатися. Сказати, що там не так і я туди не піду. А ти піди. Піди і зроби, щоб було так! Втекти ж легше набагато.
Країна розвалена і розкрадена. Ось з цього треба починати. Я нікого не захищаю, але варто хоча б подякувати тим, хто взявся за нас і нашу державу.
Критикуймо теперішню владу, не даваймо їй розслабитися і перетворитися на януковичів – це так. Але ж просто кричати гасла і кликати людей на революцію, це просто безвідповідально і нерозумно. Ну або такі речі говорять підставні чи заслані особи. Тому попрошу всіх: добре думайте що, де і навіщо Ви говорите. Слово – це страшна сила. Не можна цього забувати.
Тільки конструктивна критика. Щось не подобається – кажи. Але зразу ж кажи альтернативу. Що зробити, аби не було так як є. Чим зарадити. Інколи прості люди можуть сказати дуже розумні речі.
Перестаньмо нарешті боятися всього і всіх. Ми маємо право говорити. Говорити мудро і по суті. Треба перестати вірити у якусь святу владу. Та зрозумійте нарешті будь-яка влада – це ті самі люди, що й ми з вами. Ніхто не є святим. Кожен потребує підтримки, критики, розумних, мудрих рішень. Зрештою, простої людської допомоги. А то ми звикли чекати від влади якоїсь манни небесної і сваримося з ними через те, що вони нам її не дають. А ми в той час сидимо собі десь кожен сам по собі. Зайнятий своїми власними справами.
Почнімо допомагати одне одному і своїй державі самі. Зрештою, контролюймо нашу владу. І тоді будь-яка влада буде нормальна! Бо саме ми її розбещуємо. Даємо необмежену владу над нами. Це не боги з Олімпу, це такі ж люди як і всі.

 Роздумувала над подіями Соня Сабала :)


Немає коментарів:

Дописати коментар