Сказати, що мене переповнюють емоції, - це не сказати нічого. Насправді, коли я йшла на цей фільм, я не очікувала нічого аж надто цікавого. Скажу чому. Тому що я переглянула перед тим трейлер. Чомусь він не те, що не зацікавив, а швидше відлякував. Здавалося, що це буде марно витрачений час. Але виявилося зовсім по-іншому.
Загадковий початок. Актор, що виконував роль головного героя, зіграв надзвичайно. Перші сцени майже без слів. Погляди. Персонажі. Деталі. А ще величезний сум і тривога. Перше, що відчуває глядач. Не зразу зрозуміло, що відбувається, і про що взагалі йтиме мова у фільмі.
Звичайний літак, міжнародний рейс до Лондона. Нічого особливого не відбувалося. До того часу, поки літак не набрав висоту і пролетів приблизно 2 години. Літак - над Атлантикою. Маршал отримує смс-повідомлення з погрозою вбивати що 20 хвилин одного пасажира, якщо на певний рахунок не будуть переведені 150 млн долларів. На борту 150 людей.
Хтось із них - терорист. Все продумано до дрібниць. Всі стрілки та докази вказують на самого маршала. Рахунок відкритий на його ім'я. Вбитий горем, алкоголік та психічно не здоровий - прекрасний опис для терориста.
Та поки на землі думають, що робити, в повітрі гинуть люди. Кожні 20 хвилин.
Що робити маршалу Білу, якщо у нього лише 20 хвилин, і повітряний простір над Атлантикою? 150 людей - усі "чисті", окрім нього. Що чекає на пасажирів? Чи є у них шанс вижити? Зрештою, хто терорист?
Це треба побачити. Майже дві години я провела не дарма. Цей фільм змушує думати, аналізувати і не дає розслабитися. Гарний сюжет, чудова гра акторів і до деталей продуманий кожен момент. Як на мене, такі характеристики варті цього фільму. Більше говорити нічого не буду. Просто подивіться.
Насолоджувалася кіно Соня Сабала :)
Немає коментарів:
Дописати коментар